наголосити
Смотреть что такое "наголосити" в других словарях:
наголосити — див. наголошувати … Український тлумачний словник
наголосити — [наголоси/тие] лоушу/, о/сиеш; нак. си/, лоус і/т … Орфоепічний словник української мови
наголосити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
наголошувати — наголосити 1) (що силою голосу / повищенням тону виділяти склад у слові), акцентувати 2) (що, на чому, на що, зі спол. що силою голосу / повищенням тону виділяти слово, звук тощо для підкреслення його важливости; увиразнювати, висувати на перший… … Словник синонімів української мови
наголошений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до наголосити. || наголо/шено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., лінгв.На якого падає наголос … Український тлумачний словник
наголошення — я, с. Дія за знач. наголосити, наголошувати … Український тлумачний словник
рефрен — у, ч. 1) літ. Рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф. || У прозових творах – фраза, яка повторюється, щоб наголосити певну думку, звернути на неї увагу. || Слова пісні, що повторюються після кожного… … Український тлумачний словник
Блаженство, блаженний - щастя, щасливий — Блаженство, блаженне життя в богословській літературі переважно є синонімами життя, яке маємо у Христі, у Бозі, а отже, вічного життя, життя в небі: «блаженні убогі духом», «...і збережи їх у блаженній жизні...». У такому значенні не слід їх… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
